Мешканцям Триміста ніколи не потрібно було далеко їхати, щоб відпочити. Гарна природа, мальовничі пейзажі, сонячні пляжі та навіть спа-центри існували тут задовго до XXI століття. Спа-центр у Гдині, відкритий у 1929 році, був одним із символів гдинського модернізму. Проте його історія як місця відпочинку була доволі короткою: вже у 1950-х роках тут замість відпочивальників жили моряки, які перебували під пильним наглядом спецслужб, пише gdansk1.one. А потім будівля колишнього спа-центру перетворилася на готель. Але спочатку це було одним із найулюбленіших місць відпочинку туристів, які приїжджали у відпустку до Гдині.
Перлина Балтійського узбережжя
Курортний дім у Гдині, куди містяни та туристи приходили за спа-процедурами, був побудований у 1928-1929 роках за ініціативи Товариства морських купалень. Товариство взяло на себе фінансування цього проєкту. Воно було засноване у Варшаві у 1920 році юристом та банкіром Ришардом Галчинським і групою акціонерів, які прагнули створити у Гдині, яка тоді була ще провінційним містечком, альтернативу німецьким курортам у Гданську та Сопоті.
Курортний дім розташовувався на проспекті Пілсудського, неподалік від Приморського бульвару. Багатьом мешканцям Гдині колишня будівля спа-центру знайома як “Дім моряка”. Ця будівля у модерністському стилі була спроєктована архітектором з Варшави Адамом Кнауфом. Як і багато інших будівель у Гдині у подібному стилі, Курортний дім був натхненний формою кораблів. Особливо яскраво це помітно у ступінчастій формі та циліндричних закруглених кутах. Архітектори та історики стверджують, що це була радикально модерністська форма будівлі, у якій асиметрично розташували терасу з колонами, а з північної сторони – веранду у формі напівкола. Це стало яскравим архітектурним акцентом. Курортний дім вважається одним із шедеврів гдинського модернізму.
Курортний дім розташовувався неподалік від пляжу Редлово у долині, яку з трьох сторін оточували пагорби, у нижній частині проспекту Касіно. У 1931 році цей проспект був перейменований на проспект Пілсудського. Офіційне урочисте відкриття спа-центру відбулося на початку літнього сезону 1929 року. Курортний дім працював цілий рік, але з вересня по червень пропонував гостям знижку 40% на проживання та харчування, оскільки відпустку у Гдині у цей період обирало менше людей.
Це був один із найпрестижніших готелів на всьому польському узбережжі. Готельний комплекс складався з розкішних кімнат та приміщення з 26 ваннами для лікувальних процедур з гарячою та холодною морською водою. На першому поверсі все було облаштоване для цікавого відпочинку: танцювальна й більярдна зали, а також вишуканий ресторан. На пляжі, до якого був вихід з Курортного дому, облаштували дерев’яні альтанки, де любили відпочивати містяни та туристи. У наступні роки будівля кілька разів змінювала свій зовнішній вигляд – щось добудовувалося та удосконалювалося.
Курортний дім після Другої світової війни
Після окупації гітлерівцями Гдині Курортний дім продовжив працювати, але під новою німецькою назвою “Strandhotel”. Після закінчення війни будівля спа-центру так і не була повернута законним власникам, а була конфіскована військово-морським флотом. У 1951 році вона була передана державній судноплавній компанії “Polish Ocean Lines”, яка переобладнала колишній спа-центр у будинок для моряків.
Цей готель насамперед був призначений для членів екіпажів суден, які заходили до Гдині. Оскільки більшість із них були гостями з капіталістичних країн, готель був під постійним наглядом спецслужб. Відставні працівники поліції та служб безпеки влаштовувалися працювати до готелю, щоб постійно контролювати іноземних постояльців.
У 1952 році готель пережив реконструкцію, і саме у такому вигляді його знає більшість мешканців Триміста.