У Гданську, який розташований на узбережжі Балтійського моря, є багато мальовничих місць з історією. На жаль, не всі з них витримали випробування часом, як, наприклад, готель “Karlshof”. Повз будівлю колишнього готелю щодня проїжджають тисячі водіїв, і більшість навіть не здогадується, що колись тут було важливе місце зустрічей та відпочинку містян і туристів. “Karlshof” перетворився на житловий будинок, який мало чим відрізняється від багатьох інших, але його історія варта уваги, пише gdansk1.one.
Від “Дому мертвих” до популярного готелю
Перші згадки про місце, яке пізніше стало готелем “Karlshof”, датуються 1600 роком. Тоді невідомий купець з Гданська побудував на тому місці садибу, яку назвав “Totenhof”, що означає “Дім мертвих”. Таку назву садиба отримала насамперед через те, що повз неї проходила дорога до кладовища біля церкви Святого Якова, яке слугувало некрополем для мешканців району Оливи та інших найближчих сіл.
У 1810 році абат Йозеф Вільгельм Фрідріх Гогенцоллерн-Гехінген став власником садиби “Totenhof”. Стару будівлю він зніс, а на її місці створив новий садибний будинок. У 1828 році він перейшов у власність до садівника Йоганна Зальцмана, який був відомий в гданському районі Олива тим, що розширив монастирський сад до схилів гори Пахолек, на вершині якої розміщувався оглядовий майданчик. Садиба Зальцмана вже стала відомою як “Karlshof”. Після смерті садівника вона перейшла у спадок його родині.
18 листопада 1878 року Даніель Фаєрабенд, який був спадкоємцем садовника Йоганна Зальцмана, відкрив у колишній садибі готель “Zum Carlshof”. Таке рішення він ухвалив невипадково, адже наприкінці XIX століття туристичний район Гданська Олива перебував на етапі свого розквіту – туристів тут ставало дедалі більше. Вони потребували місць для проживання та харчування, тому Фаєрабенд вирішив скористатися можливістю й заснувати успішний бізнес.
Яким був готель “Karlshof”
Маленький готель в Оливі швидко здобув популярність і не завжди вдавалося поселити там усіх охочих туристів. У зв’язку з цим Даніель Фаєрабенд вирішив розширити готельний комплекс та звести прибудову до садиби. Також змінився зовнішній вигляд готелю, у якому він зберігся до XXI століття.
У залі готелю регулярно відбувалися важливі зустрічі, про одну з яких дізнаємося з газети “Danziger Zeitung” від 18 липня 1896 року. У газетній замітці йшлося про те, що готель закривався через проведення заходу для ветеранів війни.
Крім того, у готелі “Karlshof” проводилися благодійні зустрічі на Різдво. У 1900 році жіноче товариство Оливи провело тут збори. Учасниці товариства займалися роздачею різдвяних подарунків школярам та жінкам похилого віку різних конфесій з Оливи. У XX столітті “Karlshof” відгородили парканом і відвідувачів зустрічали ворота з написом назви готелю.
У розпорядженні гостей готелю були сад з альтанками, ресторан та просторий конференц-зал. У будь-якому туристичному путівнику того часу згадувалося це місце. В останні роки перед Першою світовою війною власником “Karlshof” був Бруно Маршальк, а після нього – Рейнхольд Заппе. Під час Першої світової війни у готелі розміщувався польовий шпиталь.
У 1919 році на готель було здійснено руйнівний напад з боку банд у формі моряків німецького флоту та у цивільному одязі. Вони намагалися змусити Рейнхольда Заппе не здавати кімнати у готелі полякам. У ході нападу були розбиті вікна, зруйновано велику залу та буфет, а загальні збитки склали 5000 марок. На щастя, ці події не завадили “Karlshof” залишатися улюбленим місцем відпочинку і важливих зустрічей для численних польських товариств, які діяли у міжвоєнний період. Тут проводилися уроки співу для благодійного товариства, різні спеціальні заходи, концерти з піснями і танцями.
Останніми перед Другою світовою війною у готелі проводилися різдвяні виступи у 1938 році. За інформацією з тогочасних ЗМІ, тоді до готелю подивитися на виступ завітав цілий натовп людей і не всіх вдалося розмістити в одній залі. У воєнні роки у готелі проводилися мітинги та збори німців.
“Karlshof” після війни
Хоч будівля готелю пережила Другу світову війну, за своїм призначенням після цього вона ніколи не використовувалася. У 1945 році вона була переобладнана під житловий будинок і пізніше стала власністю компанії “Gdańskie Nieruchomości”.
Вигляд готелю з того часу значно змінився. Зникли високі дерева, які зустрічали гостей при в’їзді до готелю. Також зник придорожній дерев’яний стовп, на якому була позначка з датою “1723”. Паркан та ворота, які обгороджували сад біля готелю, також прибрали. Будівля перебуває у гарному стані, хоча все одно потребує реставрації.
У безпосередній близькості до готелю розташований будинок, який не був зазначений в адресних довідниках за 1897-1942 роки. Краєзнавці припускають, що він колись був частиною готелю.
Усередині цього місця з історією, яка триває не перше століття, ще залишилися натяки на автентичну атмосферу готелю. Зокрема, збереглася дерев’яна обробка та дрібні деталі, наприклад, дверні ручки. У дворі колись був фонтан, що проіснував до 1950-х років.
Пам’ять про готель “Karlshof” важлива не лише через його історію, а й тому, що з ним пов’язане з ім’ям видатного гданського садівника Йоганна Зальцмана.