Середньовіччя — це епоха, коли людство починає вчитись бачити красу, коли воно вчиться отримувати естетичну насолоду від побаченого та спожитого. Це ще не гуманне суспільство, адже інквізиція продовжує пошук відьом та неблагонадійних єретиків, розправляючись з ними “по-християнськи”. Проте люди зі статками починають розуміти, що від життя треба брати по максимуму, але з почуттям естетики вже рахуються. Таким чином у Гданську вперше в історії усієї Польщі відкривається елітний заклад – “Двір короля Артура”, пише сайт gdansk1.one.
Ідея створення та її втілення
В XIV столітті почали створюватися перші двори, тобто заклади зі специфічним, як правило, якимось одним призначенням. Гостьовий двір — прототип сучасного готелю. “Сuria regis Artus” або Двір короля Артура чи просто Двір Артуса, як говорили прості мешканці міста, у Гданську був заснований у 1350 році. Назва походить від легендарного кельтського короля Артура — символу ідеального правителя, на якого всі прагнули бути схожими, ну хоча б намагалися створити собі таке амплуа. Місцеві купці вирішили створити собі таке місце, де б можна було повеселитися, розважитися, зняти порох з душі після важкого робочого тижня. Оскільки в цей час за Кульмським правом дозволено було створювати братства будь-кому, не обов’язково людині голубої крові, а купці хоч і були не вельми блакитнокровними, проте статками володіли чималими, тому і вирішили створити заклад під такою назвою.
Коштів меценати не жаліли, адже робили його для себе, тому для будівництва та внутрішнього оздоблення були запрошені наймайстерніші тогочасні архітектори, скульптори та художники. Цікаво, що кожне братство опікувалося окремою частиною Двору. Кожна частина називалась лавою, якою опікувались члени гільдії. В результаті кожне братство мало собі свій куток у вже збудованому закладі. В результаті купці отримали велику будівлю з центральною помпезною залою та невеликими кімнатами-кабінетами. Вони були передбачені для приватного спілкування, укладання ділових угод та відпочинку після гучного застілля.
Стіни Двору прикрашали грандіозно великі полотна художника Антона Мюллера. Серед них була картина “Страшний суд”, яка прикрашала велику залу, на якій грішники караються за провини догоджання тілу. Схоже художник мав хороше почуття гумору, щоб так іронічно пожартувати із сюжетом для такого закладу. До речі, дружин відвідувачів, як і простолюдинів до закладу не пропускали. Двір короля Артура мав неабиякий успіх. Тут проводила дозвілля не тільки вся тодішня еліта, його відвідували інкогніто імениті герцоги та монархи. Існують повір’я, що у Дворі Артуса неодноразово вирішувались політичні справи та плелись інтриги світового масштабу.
Велика пожежа, реконструкція і королева всіх печей
Зміни в розміреному житті Двору стались у 1475. Як тоді це часто траплялось, почалась пожежа, яка знищила Двір Артуса майже повністю. Проте в короткі терміни заклад був відбудований та відновлений у новому модному на той час готичному стилі. І заклад знову запрацював. Але Двір короля Артура не залишився без змін. На початку XVII століття було проведено масштабну реконструкцію будівлі: змінено концепцію з готики на бароко, зведені великі стрільчасті вікна, внутрішнє оздоблення теж змінили, зробивши акцент на скульптурах. Було збудовано величенну піч, яку місцеві й сьогодні називають “королевою усіх печей”. І справді вона вражає своїми розмірами і керамічними плитками, якими вона оздоблена. Більша частина плиток є оригінальними та збереглись попри всі незгоди, які випали на будівлю за весь час існування.
Суд і магазин
Протягом понад 200 років у приміщенні Двору проводились судові засідання. Двічі на тиждень у п’ятницю збиралась судівська колегія та проводила вирішення накопичених справ містян. Так тривало до тих пір, поки міська влада не викупила сусіднє приміщення суто для потреб суду.
У великих підвалах, які передбачались для зберігання пива, було відкрито свого роду лавочку, де продавали вино вже не тільки для еліти, а й всіх охочих придбати цей чудовий напій. Його тут же можна було і спожити, адже для відвідувачів було зроблено широкий критий ґанок. Проте основна частина будівлі продовжувала працювати для потреб багатої еліти.
Зміна цільового призначення
Наприкінці XVII століття Двір було пристосовано до потреб біржі і заклад поступово, але планомірно перейшов до тихого життя.
Під час Другої світової війни будівля, як і весь Гданськ, дуже сильно була понищена. Але деякі експонати вдалось врятувати, такі як статуї святого Георгія на коні та святого Христофора чи копію вітрильника-фелюка, створена у 2-й половині XVI ст. Збереглась також і піч, про яку вже згадували. Але значна частина внутрішньої оздоби була знищена. Не вдалось повністю реконструювати унікальні фрески та відновити унікальні скульптури.
Зараз у приміщення Двору короля Артура розміщується музей і є однією з філій Історичного музею Гданська.
Музей варто відвідати, у ньому є на що подивитись.Тут, окрім збережених та відновлених артефактів є цікава колекція кораблів, які вміло виконані та підвішені під стелею. Тому відвідавши Гданськ, обов’язково треба побувати тут, щоб торкнутись давнього і насолодитись величчю людського творіння.
Джерела: