Товариство “Сокіл” було одним з найбільших і найвпливовіших українських громадських об’єднань на початку 20 століття. Воно об’єднувало молодь, пропагувало фізичне виховання, національну свідомість і самоорганізацію. У Галичині “Сокіл” мав особливе значення, оскільки цей регіон був одним з центрів українського національного руху. Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії багато галичан, у тому числі й соколів, емігрували до різних країн Європи, зокрема до Німеччини. Хтось оселився і у Гданську, де продовжив свою діяльність, пише сайт gdansk1.one. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо історію галицького товариства “Сокіл” у Вільному місті.
Зародження
Насправді діяльність товариства “Сокіл” почала зароджуватися у Гданську ще до Першої світової війни. У 1894 році був створений перший осередок цього угруповання. Тоді до нього приєдналася 21 особа. Також було складено статут, у якому зазначили, що метою діяльності буде покращення фізичної підготовки та зміцнення соціальних зв’язків через командну гімнастику та публічні гімнастичні шоу, а також через ігри, співи, читання та подорожі.
Взимку 1895 року була організована перша офіційна зустріч “Соколу” у Гданську. Наприкінці зібрання кількість членів товариства збільшилася до 38 осіб. Поліцейські записи показують, що більшість членів Товариства були вихідцями з-поза меж Гданська та Кашубії. Тож вони утворили щось на кшталт десанту серед польської меншини.
Загалом лише чоловіки у Гданську мали змогу приєднатися до товариства “Сокіл”. Тодішня польська конституція забороняла жінкам вступати у різноманітні об’єднання. Проте зустрічі “Соколу” були відкритими, тож усі охочі, зокрема і жінки, мали змогу відвідати це зібрання.
Діяльність
Здебільшого зустрічі членів товариства “Сокіл” у Гданську проходили у перші понеділки місяця в ресторані Upleger. Біля ресторану був сад, де члени організації займалися спортом, коли дозволяла погода.
У 1895 році гданське угрупування приєдналося до Товариства польських соколів у Німеччині. Відтоді жителі Гданська брали участь у районних з’їздах “Сокола” під час яких брали участь у спортивних змаганнях та гімнастичних виставах. Гімнастичне товариство мало на меті готувати кадри для польського військового формування, в його створенні було тверде переконання. Мабуть, тому більше уваги приділялося фізичним заняттям та патріотичному вихованню, ніж розвагам. За їхньою діяльністю стежила місцева поліція.
На початку 20 століття діяльність гданського “Сокола” була призупинена. Тоді організація налічувала лише двадцять членів. Свою діяльність товариство відновило у 1910 році. Можливо, цьому посприяло грандіозне святкування 500-річчя Грюнвальдської битви в Кракові, під час якого з усіх польських повітів зібрався мітинг “Сокол”. Також у цей час був змінений статут об’єднання. За новими правилами до організації мали право приєднуватися жінки, проте у гданському “Соколі” все одно переважали чоловіки.
З початком Першої світової війни багато соколів були призвані до прусської армії. У 1918 році керівні групи “Соколу” вирішили тимчасово обмежити гімнастичні вправи на користь муштри та парамілітарної діяльності. Хлопці вступили в таємну Військову організацію Помор’я і Народну гвардію, яка дбала про охорону громадського порядку і безпеки та захищала поляків від німців. Після вибуху Великопольського повстання багато соколів посилили повстанські сили, ті, що залишилися вдома, готувалися до військового захоплення Помор’я.
Загалом “Сокіл” відіграв важливу роль у формуванні свідомої молоді у Гданську.