Після закінчення Другої світової війни на Польщу чекав складний період, адже країна намагалась відновити звичайне життя, пише сайт gdansk1.one. Чимало міст будували з нуля. У Гданську у післявоєнний період відбудовували шкільні будівлі. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про те як відновлювали свою роботу школи у Гданську після війни.
Початок відновлення
У 1945 році за декілька днів до капітуляції Німеччини до Гданська прибула делегація Міністерства освіти у складі дев’яти осіб для організації початкової, середньої та вищої школи у місті. Місцева влада прийняла рішення залишити довоєнну схему навчання. зокрема семирічну початкову школу та двоступеневу загальну середню школу. Також у цей період у Гданську почали створювати професійно-педагогічні середні школи.
Одразу після закінчення Другої світової війни міський голова Гданська разом зі своїми підлеглими провів первинний огляд стану будівель у місті, педагогічного колективу та оцінив потреби щодо кількості дітей та молоді. У результаті, місцева влада вирішила, що є можливість відновити роботу 24 шкіл. У цей період було відкрито сім шкіл у Середмісті та чотири у Вжещі.
Стан шкіл
Після закінчення війни місцеві навчальні заклади були у дуже занедбаному та навіть подекуди у небезпечному стані. До прикладу, на подвірʼї початкової школи №15 залишилось багато покинутих боєприпасів та бомб, що не розірвалися, а також залишки людських трупів. У кількох місцях артилерійськими снарядами були пошкоджені будівлі. Також деякі шкільні приміщення були без даху. Були вирвані двері та вікна, деякі з фундаментами.
До відновлення цієї школи долучилась завідувачка цього навчального закладу Леокадія Квятковська. Вона самотужки впорядкувала увесь перший поверх та підготували один клас для навчання. Після цього вона оголосила про набір учнів до навчального закладу. Вже через декілька днів зареєструвалось 8 дітей. Згодом у школі їх налічувалось близько 60 осіб. Тож Леокадія прийняла рішення поділити їх на три групи, а саме на молодшу, середню та старшу. Також була окрема група для тих дітей, які не володіли польською мовою.
Паралельно з усіма цими освітніми процесами школу продовжували ремонтувати. Було перекрито дах одного з корпусів. Подвір’я привели до ладу, його огородили парканом. Сад засадили новими рослинами, після чого він став дуже охайним. Згодом у школі запустили роботу кухні, тож діти мали можливість харчуватись у стінах навчального закладу.
До кінця 1945 року у Гданську було відкрито 12 загальноосвітніх шкіл. Навчання там тривало шість років. Наприкінці учні складали випускні іспити. Навесні цього ж року у будівлі колишньої жіночої середньої школи була організована перша в місті неповна середня школа з початковими класами. Вже через рік у цьому навчальному закладі було зареєстровано близько 600 осіб.
Влітку 1945 року у Гданську була відкрита Перша неповна середня школа. Директором навчального закладу став довоєнний учитель польської неповної середньої школи в Гданську Бернард Янік. У шкільній хроніці педагог пригадував, якою він вперше побачив цю школу. Усередині вирував справжній хаос. У коридорі валялися насипи протипожежного піску та битого віконного скла, дошки, папери різного виду. Від вибуху авіабомб вилетіло все скло з вікон будівлі школи. Аби заклад відновив свою роботу, був потрібен місяць невтомної праці. Вже у вересні цього ж року у цьому закладі навчалось понад 500 учнів.
Отож після Другої світової війни у Гданську активно відбудовували усі освітні та житлові будівлі. Завдяки цьому місцеві діти мали змогу швидко повернутись до навчання.